-
1 вести
I вест`и1) (проводити, провадити) to lead, to conduct, to directвести боротьбу (з ким-небудь/чим-небудь) — to combat; to struggle (against, with)
вести вогонь — to fire (on)
вести початок — ( від чого-небудь) to date; to begin/start with, to derive from
вести розмову — to hold a conversation, to talk
вести справу — to run (to conduct, to carry on, to manage) a business
2) (кудись - про дорогу, стежку) to lead (to)3) ( автомашину) to driveII мн. мор.в`ести -
2 водити
1) to lead; to guide; to conduct2) ( автомобіль) to drive; ( літак) to pilot; (див. тж. вести III)3)водити за ніс — to fool, to make a fool (of); to pull one's leg; to fool by false promises
-
3 справа
I ж1) (робота, заняття) work, business2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, businessторговельні справи — dealings, business
втручатися не в свою справу — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
3) тк. одн. ( мета діяльності) cause4) ( діяння) deed, actчорна справа — dirty deed, crime, black deed
5) мн.справи покращуються — things are improving; фіг. the mercury is rising
6) ( питання) matter, pointлегка справа — easy matter, child's play
7) юр. caseпорушувати справу (проти кого-небудь) — to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier9) (спеціальність, професія) occupation; concernавтомобільна справа — motoring, automobile business
бухгалтерська справа — accountancy, accounting
10)як ваші справи? — how goes the world with you?, how are you getting on?
в чому справа? — what is the matter?; what's the game?; ( при скрутному становищі) what's the trouble?; (у суперечці, сварці) what's cooking?, what's the row?
не в цьому справа — that is not the question; it is not the case; that's not the point
справа в тому, що — the fact (the point, the question, the thing, the truth) is that
мати справу (з кимсь) — to deal ( with), to have dealings ( with)
II присл. див. праворучпропаща справа — bad job, a lost cause, hopeless undertaking
-
4 великого вибуху космологія
"ВЕЛИКОГО ВИБУХУ" КОСМОЛОГІЯ - сучасна теорія, яка пояснює походження Всесвіту, зокрема ролі і значимості в цьому процесі фундаментальних філософських категорій простору і часу. Згідно з "В. в." к., наш Всесвіт виник раптово близько 15 млрд. років тому внаслідок гігантського катаклізму, коли його температура й тиск суттєво перевершували граничні значення, що спостерігаються у Всесвіті в наші дні. За таких фізичних умов жоден із сучасних елементів будови Всесвіту не міг існувати. На початкових стадіях існування Всесвіту він не містив хімічних елементів середньої і важкої ваги. Такі елементи - це своєрідний "попіл" ядерного полум'я, що палає у надрах зірок, подібних до нашого Сонця. Важкі хімічні елементи несуть на собі відбиток бурхливої історії "дитячої епохи" нашого Всесвіту. Що ж стосується легких елементів (водень, гелій) та елементарних частинок, то вони суть "сліди" ще більш ранніх епох його історії. Із розширенням Всесвіту температура його знижувалась (спочатку швидко, а потім дедалі повільніше) від нескінченно великого значення до величини, за якої виникли умови появи зірок і галактик. Близько 100 тис. років космічна речовина залишалась розігрітою плазмою. Лише коли її температура зменшилась до температури Сонця, виникли перші атоми. Атоми - це релікти епохи, що настала через 100 тис. років після "В. в". У контексті такого пояснення походження фізичного світу питання про вік тих чи тих його елементів, про те, де ми (тобто антропність) знаходимося у Всесвіті, набувають наукового смислу. Обчислювання всіх космічних епох можна вести від "В. в." - цієї унікальної події у фізико-космічній еволюції нашого Всесвіту. Важливе підтвердження "В. в." к. здобула у 1965 р., коли Пензіас і Вілсон експериментально виявили космічне фонове випромінювання, яке астрофізики ідентифікували як реліктове теплове випромінювання "В. в.", тобто як своєрідну "луну" того вогняного спалаху, який 15 млрд. років тому ознаменував народження нашого Всесвіту. Вперше подібна картина гарячого Всесвіту на ранній стадії його розвитку була запропонована Гамовим (1946). Новітні версії "В. в." к. розробляються відповідно до "теорії Всесвіту, який роздувається" (інфляційний Всесвіт), котра суттєво змінює традиційні уявлення про крупномасштабну структуру Всесвіту і найперші стадії його розвитку.Філософський енциклопедичний словник > великого вибуху космологія
-
5 діалектика
ДІАЛЕКТИКА (грецьк. διαλεκτιυή - мистецтво вести бесіду, сперечатися) - вчення про об'єктивну суперечливість буття, тотожність протилежностей (конечне і безконечне, перервне і безперервне, зв'язок і відокремленість, сталість і мінливість і т. д.), які, однак, не нейтралізують одна одну, а реалізуючись у своїй тотожності як рух, розвиток і творчість, розгортаються в багатоманітність конкретних форм сущого. Стверджуючи об'єктивну суперечливість пізнання, людської діяльності і спілкування, Д. виступає як методологія оновлення суспільної практики і духовного життя. У відповідності з поділом носіїв протиріч і відповідних орієнтацій на онтологічний, діяльнісно-практичний або логіко-гносеологічний вирізняють - Д. природи, суспільного життя, пізнання, об'єктивну і суб'єктивну Д. і т. д. Різноманітність способів дослідницьких підходів до проблеми суперечливості породжує різні історичні форми Д., Д. окремих філософських напрямів і шкіл, особистостей. Так, поряд з традиційною Д. Античності, Д. доби Відродження тощо кажуть про Д. елеатів, софістів, трансцендентальну, матеріалістичну, екзистенційну, негативну Д., а також Д. Геракліта, Зенона, Гегеля, Маркса, Ясперса, Адорно та ін. У свою чергу, діалектичний підхід до об'єктів дослідження в ряді випадків породжує і самостійні галузі філософування на кшталт діалектичної теології, діалектичного історицизму та ін. Специфічною для Д. теорією пізнання є діалектична логіка, фундамент якої на ідеалістичних засадах був розроблений Гегелем. Понятійний простір Д. включає категорії: тотожність, відмінність, протилежності, протиріччя, рух, розвиток, стрибок, зняття, заперечення, оновлення, відтворення, перетворення, зміна, перевтілення. Сюди відносяться також парні категорії: абсолютне - відносне, причина - наслідок, необхідність - випадковість, форма - зміст та ін.В. Кизима
См. также в других словарях:
Вести себя — ВЕСТИ СЕБЯ. ПОВЕСТИ СЕБЯ. Поступать каким либо определённым образом. Садитесь здесь, говорила Вера Иосифовна, сажая гостя возле себя. Вы можете ухаживать за мной. Мой муж ревнив, это Отелло, но ведь мы постараемся вести себя так, что он ничего не … Фразеологический словарь русского литературного языка
Вести-спорт — Заставка Жанр … Википедия
Вести (телеканал) — «Телеканал «Вести» ФГУП ГТК «Телеканал «Вести» Страна … Википедия
Вести о России — «Вести о России» анонимная повесть в стихах, посланная в 1849 году от имени крепостного крестьянина Ярославской губернии Петра О. российскому императору Николаю I. Написана, судя по содержанию, между 1826 и 1848 годами. Содержание 1 История … Википедия
Вести-Куранты (газета) — Вести Куранты Владелец Михаил Фёдорович Издатель Посольский приказ Основана 1621 год Язык русский «Вести Куранты» («Вестовые письма») первая русская рукописная газета … Википедия
вести — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я веду, ты ведёшь, он/она/оно ведёт, мы ведём, вы ведёте, они ведут, веди, ведите, вёл, вела, вело, вели, ведущий, ведомый, ведший, ведя; сущ., с. ведение … Толковый словарь Дмитриева
Вести-Куранты — Вести Куранты … Википедия
Вести (программа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вести. Вести Логотип программы (с 5 сентября 2010) Жанр … Википедия
Вести (телепрограмма) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вести. Вести … Википедия
Вести — В Викисловаре есть статья «вести» Вести: мн. ч. от «весть». Содержание 1 СМИ … Википедия
Вести (газета) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вести. Вести: Вести газета в Израиле Вести газета в Ленинградской области Вести газета в Латвии … Википедия